Випускний скінчився, наче казка –
Вибирали королеву бала,
І вона усі найкращі вальси
З супер-боєм школи танцювала.
Всі дівчата заздрили: красуння.
Деректриса з гордістю всміхалась:
“Подивіться, то ж найкраща сукня!
А згадайте, як вона навчалась!!!”
Випускний скінчився. Від порогу
Ринули машини, взявши крила;
Кожна юність на свою дорогу
У надії, щоб завжди щастило.
Сонце жовте око показало,
Під колеса небо синь сріблило…
А з туману прірва виринала,
Наче чорну пащірню розкрила.
Крутонуло вихром на слизькому,
Мов з землі навік хотіло стерти…
І лікарня падала з утоми,
Мить життя виборюючи в смерті…
Ще учора королева бала,
А сьогодні – так, безвольне тіло,
У палаті тихо помирала…
Але серце жить її хотіло:
“Мамо! Мамо! Я уже не встану –
Нащо ці мені жахливі муки? –
Відчуваю, поряд вічність стала,
Холодом вуста торкає руки…
Мамо, ти мене навчила жити:
Як дивитись, келиха тримати;
Ти навчила правильно ходити
І дотепну відповідь давати.
Рано спать навчила ти лягяти,
Щоб обличчя свіжістю світилось;
Ти навчила одяг вибирати
Так, щоб в кольорах не помилитись.
Я умію зачіску робити,
Можу трохи на гітарі грати…
Мамо, ти мене навчала жити,
Але не навчила умирати.
Я стою тепер перед межею,
Вже свинцем повіки наливає…
Тільки тіло бореться з душею:
Мамо, що, душа не помирає?”
Що вона могла дочці сказати,
Коли вічність близько – за порогом?
Мами, все, що нам потрібно дати –
Це святе життя в обіймах Бога.
І тоді розвидниться дорога,
І тоді не страшно звіт давати…
Научіть нас, мами, жити з Богом,
Научіть нас з Богом помирати!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не могу оценить стихи, но мне не очень приятно, когда один автор выставляет сразу такое множество своих произведений. Вы отвлекаете внимание от других, которые опубликовали один стих, и так же как и вы ждут отзывово и оценок. Это как-то немного эгоистично Комментарий автора: Я можу користуватися Інтернетом врядигоди, аж ніяк не щодня - тому виставляю одразу кілька текстів.
Благослови Вас Господь! Це не з егоїзму.
Світлана
2005-11-02 03:48:16
Меліста, я молюся, щоб попередній відгук не відбив у Вас бажання ділитися своїми віршами на цьому сайті. Благословінь Вам.
Слепой. - Николай Зимин Очень нелегок,очень труден путь наш в небеса.Но разве небесный Божий дом не стоит всех наших усмлий , пусть на разрыв души и сердца,чтобы идти по нему, не сворачивая и не оглядываясь назад? Не задаваясь вопросом: а почему только Я должен,а он,сосед , не хочет?.. Смотреть вперед на Христа,на Его кровь и раны. чтобы не быть искушаемым сиеминутной выгодой и удовольствиями...И тогда Бог скажет тебе:Сын мой,войди в дом мой и раздели со Мною трапезу.Ты был верен и над многим тебя поставлю.Будь верен только во всем...
Что в небо путь душе любой
Один - через Христа.
Через Голгофы крест святой
И своего креста
Нелёгкий груз, что дан тебе
Изменчивой судьбой,
Чтобы душа, оставив грех,
Вернулась в дом родной.
